Роксана, Спенсер, Камі та Хесс – ці чотири пильні лисички розглядають гостей, які завітали до їхньої власниці, вінничанки Діани Тарабан. Свою першу лисицю жінка завела майже випадково – купила в мисливця за 200 гривень кілька років тому. Зізнається, що просто пожаліла тварину.

Деякий час Діана сподівалася приручити тварину, але виявилося, що це неможливо. Коли це зрозуміла, випускати тварину в дику природу стало запізно – хижак уже не зміг би адаптуватися в лісі. З цього і почалося лисиче господарство Діани.
Найстаршій моїй лисиці 8 років. Коли я взяла її, зовсім нічого не знала про цих тварин. Довелося самотужки шукати інформацію по догляду та пристосовуватися до нової мешканки. Наступного року вирішила придбати тварину з хутряної ферми, вони стерильні та більш піддатливі до виховання. Крім цього це гарна можливість врятувати тваринку, аби та не стала хутряною жилеткою
Лисицям, яких Діана викупила із фабрики, – 7, 3 та 2 роки. Ці тварини вже пройшли одомашнення на підприємствах, тому з ними легше. Але от “перевиховувати” тварин самостійно Діана не радить:
Якщо хтось хоче допомогти лисицям, що опинились у мисливців, – раджу викупити й одразу відправити у реабілітаційний центр. Там тварини підростуть у спеціально створених умовах, після чого їх випустять у природне середовище

Зараз лисиці стали модними тваринами, розповідає жінка: інтернет-сторінки рясніють оголошеннями про вилов і продаж тварин. Ціна стартує від 3 тисяч гривень. Деякі з цих тварин – дикі, інших розводять та продають, як цуценят.
Діана не лише живе, але й працює з тваринами: кінологом, інструктором з верхової їзди та зоопсихологом. Окрім лисиць, вдома у дівчини живе ротвейлер та тераріум декоративних рептилій – двоє плямистих геконів, двоє імператорських удавів та чотири маїсових полози. Із лисицями ніхто з них не контактує. У майбутньому дівчина хоче займатися розведенням змій. А поки що – за домовленістю показує своїх тварин усім охочим та дозволяє орендувати для фотосесій.

Як виховати лисицю?
Головне у вихованні лисиць – це дисципліна, розповідає Діана Тарабан. Найкраще працює метод “батога та пряника”. Перші два роки життя з лисицею найважчі, бо молода тварина особливо вередлива. Залюбки прогризе усе, чого зможе дістатися, – від черевиків до постільної білизни. Видресувати тварину, до прикладу, як собаку – неможливо. Слухати господарів хижак буде лише за якусь нагороду.
Виховувати їх треба максимально м’яко, але не забувати про дисципліну. Хвалити і пригощати смаколиками, а як нашкодила – покарати відсутністю уваги чи іграшок. Лисиці немов великі кішки. Не розуміють ризиків. Можливо, і дивляться у бік лісу, проте завжди повертаються, адже їх тут годують. За межі подвір’я – лише на повідці
Лисиці потребують особливого догляду і немалих фінансів. 20% раціону хижаків повинні складати овочі, 80% – м’ясо. Собачі чи котячі корми, консерви та ковбаси лисицям протипоказані. На місяць один хижак в залежності від розміру з’їдає від 7 до 15 кг м’яса. У щоденний раціон входить індичка, яловичина та курячі субпродукти, із рослинного – морква, насіння льону. Рідше морська риба, кисломолочні продукти, яйця домашньої птиці. Усе – сире.
Харчуються лисиці раз на добу, увечері. Ведуть нічний спосіб життя: впродовж дня сплять, увечері бавляться. Тварин регулярно оглядає ветеринар. Самотужки раз на місяць власниця обробляє лисиць від паразитів, чистить вушка спеціальним розчином, підстригає кігті, а весною вичісує.
Усі чотири тварини – стерилізовані.
Діана пригадує, що першою реакцією її батьків на новину, що у родині житиме лисиця, було нерозуміння. Ніхто не очікував, що її захоплення лисицями переросте у маленький зоопарк. Батьки не раз натякали, що Діана могла б робити щось більш прибуткове.
Попри це Діана не планує віддавати своїх тварин у зоопарк, вона переконана, що з нею лисиці отримують кращий догляд, ніж будь-де. Змалечку ростуть, як кошенята у хаті, а коли підростають, бавляться у вольєрі надворі.
